Матеріали до першого уроку у 2012-2013 навчальному році. Великі українці.Олена Степанів: життєвий подвиг
У цьому навчальному році Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України запропонувало навчальним закладам самим визначитись із тематикою першого у 2012-2013 навчальному році уроку.
перший урок ”Видатні українці. Олена Степанів: життєвий подвиг”.
"Частіше згадуймо в житті про неї,
Несім її безсмертя у віки!"
"Жіночий Світ", Вінніпег, 1963, ч. 11.
"Визвольний Шлях", Лондон, 1963, кн. 11-12.
"Свобода", Джерзі Ситі й Ню Йорк, 1965, чч. 111-114.
Тема: Видатні українці. Олена-Степанів: життєвий подвиг на славу Україні.
Мета: виховувати в учнів глибокий патріотизм, гордість за кращих синів і дочок України: на прикладі життя, діяльності, творчості Олени Степанів формувати в учнів життєвий ідеал, бажання працювати і творити, щоб змінити життя на своїй землі на краще.
Обладнання: портрет, фото Олени Степанів-Дашкевич, документальний фільм “Олена Степанів”.
Матеріали для вчителя.
Ой. там на горі, на Маківці
(Олені Степанів – хорунжій УСС)
Осколками посічено весь ліс,
а ворог суне хвилями густими…
лежать стрільці… і ти стискаєш кріс,
і ти, о горда панно, межи ними.
Пригнись! Он куля край коси свистить.
Загинеш ще такою молодою.
А ти звелась на повен зріст в цю мить
За отчий край – і хлопці за тобою.
О, нездоровий вихоре атак!
Зламала карк напасників армада.
О, хто ти, панно?
Юна Жанна д ‘Арк?
Чи ти Свобода, що на барикадах?
Вже перемога! Втома – як смола.
Внизу ще рідко бахкають рушниці,
А ти стоїш, втираєш піт з чола,
припершись до карпатської ялиці.
І знову мрії – як політ орла,
І знову жито сієш на руїнах.
Не Жанна ти, не твір Делакруа.
Я знаю – хто Ти. Ти – наша Україна.
Петро Шкраб’юк. Збірка “Передзвін”. Львів, 1998.
“
Се незвичайна людина! Гарна на лиці, гарно збудована, високого образовання, з сильним і ніжним почуттям моралі й етики, з незвичайною силою волі, витривала на труди і невигоди” , – так писав про неї сучасник, письменник О.Назарук, автор “Роксоляни”.
Ще за життя Олена Степанів-Дашкевич визнана національною героїнею. Вона не тільки геройськи воювала в рядах січових стрільців(одна з небагатьох жінок), але й стала автором більше 60 наукових праць та розвідок, деякі і з них не втрачають актуальності і по сей день.
Олена-Марія Степанів(Степанівна) народилася 7 грудня 1892 року у с.Вишнівчику Перемишлянського району на Львівщині у родині священика Івана. Вона була третьою наймолодшою дитиною у сім’ї. Отець Іван Степанів був доброю, діяльною людиною; організував у селі читальню “Просвіти”, передавши туди чимало власних книг. Ще школяркою вона захоплювалася спортом, танцями, літературою, мистецтвом. З часом її дозвілля цілковито заповнили книжки. Мріяла присвятити себе вчительській праці.
У 1910 році Олена вступила до семінарії Українського педагогічного товариства, де одразу ж записалася до кількох гуртків. Коли на Галичині почали виникати перші пластові організації, вона стала членкинею однієї з них. Як пізніше згадувала Олена, тут проводили більше війський вишкіл, ніж пластову роботу. Після лекцій у семінарії Олена постійно відвідувала осередок львівського товариства “Сокола-Батька”. Про той період життя вона писала: “Нас цікавило все. Бажання пізнання було безмежним. Ми любили тих, у яких бачили знання, щирий запал, невтомну працю і саме тих знаходили серед учителів”. Займалася вона і руханкою(спортом).
Після успішного закінчення семінарії дівчина успішно екстерном склала іспити за гімназію, водночас заробляла на життя й навчання репетиторством.
У 1912 році вона вступила до Львівського університету, щоб вивчати історію та географію. Університетські лекції, студентське життя, музика, яка стала ще одним її захопленням, – усе це зобов”язувало до самодисципліни. “Я не тратила хвилини часу, кожен день від вчасного ранку до пізньої ночі мав свій поділ годин, якого я точно придержувалася. Працювала я тоді повнотиою моїх молодечих сил і не чула втоми. Прегарний був і життя в моїх очах”. Олені таланило з добрими вчителями. Із задоволенням слухала лекції ботаніка Миколи Мельника, історика Степана Томашівського, визначного етнографа Степана Рудницького, письменниці Константини Малицької, історика Михайла Грушевського.
У грудні 1912 року на нараді жіноцтва Олена Степанів закликала жінок до участі у політичному житті, до праці на випадок війни. Саме в той час вона вирішила стати січовим стрільцем. Хоча представниць слабкої статі не приймали, для неї особисто зробили виняток. У січні 1914 р. сформувалось ще одне товариство – Січові Стрільці – ІІ, куди ввійшли і аж 33 жінки. Почалася І світова війна. Олена в рядах січових стрільців. Попереду її чекали криваві бої, тяжкі воєнні будні, змагання за українську державність, звитяга, слава, тяжкий російський полон. Вагомими подіями фронтового життя О.Степанів стали бої під Комарником, на Маквці та під Болеховим. За проявлену мужність під Комарником її нагороджено медаллю “За хоробрість”. Вручали нагороду урочисто перед вишикуваними підрозділами вояків, які віддали честь парадним маршем.
Голова Львівської обласної організації Спілки Офіцерів України Петро Костюк, підтримавши пропозицію, запропонував зарахувати Олену Степанів почесним членом Львівської обласної організації СОУ як першу в світі жінку, офіційно зараховану на військову службу у званні офіцера. Присутні в музеї офіцери одноголосно проголосували за цю пропозицію.
На відзначення 120-річчя від дня народження Степанівни Львівська обласна рада оголосила 2012 рік Роком Олени Степанів-Дашкевич.
Біля будинку № 11-а на вул. Козацькій у Львові, де провела останні роки життя Олена Степанів-Дашкевич і у якому згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради народних депутатів № 362 від 09. 07. 1992 р. має бути музей Олени Степанівни, відбулася перша екскурсія.
Ресурси інтернету про Олену Степанів-Дашкевич:
http://uk.wikipedia.org/wiki/Степанів_Олена_Іванівна
http://www.lvivguide.info/sources/stepaniv1.html
http://exlibris.org.ua/text/olenastepaniw.html
http://velykiukrainci.livejournal.com/38190.html
http://sammler.ru/index.php?s=80ffb3e240d2aa98e4d3e6d1c31d9ec4&showtopic=32926
